Пршеров (Přerov) — важливий залізничний вузол в історичній області Моравія на сході Чеської Республіки. Місто Пршеров розташоване на річці Бечва, в області Гана, за 22 км від Оломоуца – центру Оломоуцького краю. Населення — 46897 (2009). Площа міста складає 5848 гектарiв.

Історія поселення у цій місцевості сягає первісних часів. Ще у доісторичний період ця ділянка у передмісті Пршерова звалася Градішко. Найдавніші письмові згадки про місто належать до 1133 й 1141 рр. Король Пршемисл Отакар надав Пршерову статус «королівського» міста у 1256 р. А ще Пршеров називають містом Коменського та Благослава – найвидатніших представників християнського протестантського руху, що виник в Чехії у XV ст., ставши продовженням традицій гусистського революційного руху. Тут довгий час жив і працював (з 1614 р. очолював Латинську школу) Ян Амос Каменський. Пршеров — рідне місто композитора та піаніста Гідеона Кляйна, відомого хокеїста і хокейного тренера Мілоша Ржиги.
Культурне і громадське життя міста в ХІХ ст. успадкувало давні традиції минулого Спільноти чеських братів.
Пршеров належить до числа передових міст Моравії. Із будівництвом у 1841 р. залізничної дороги Відень—Брно, яка повязувала Пршеров зі столицею Австрійської імперії, почалося поступове відродження міста. Відкриття залізниці принесло Пршерову швидкий розвиток промисловості і сільського господарства, передусім машинобудування, конопляного виробництва, пивоваріння і т. д. До хімічній промисловості згодом приєдналися й інші ремесла: вироби зі шкіри та конструювання оптичних пристроїв.
У червні 1945 р. у Пршерові сталася трагедія, відома під назвою Пршеровский ростріл. Під час вигнання німців із Чехословаччини були вбиті 71 чоловік, 120 жінок і 74 дітей.
У даний час Пшеров є соціальним, адміністративним і культурним центром району з економікою, що розвивається на розбудову Чехії.
Верхній ринок створює історичне ядро міста. Разом із комплексом середньовічних мурів із 10-ма баштами, бійницями і вхідними воротами від дороги, що з'єднує верхній ринок із набережною річки Бечви. Історичну частину міста формують історичні пам'ятки. На ринку локалізована міська ратуша XVI-XVII ст. Верхня площа Ринок - історично найцінніша частина туристичних об'єктів Пшерова, який був оголошений міським заповідником у 1992 р. Вона складається з комплексу стіни з добре збереженими ренесансовим заміським будинком Корвінського.
Домінантою міста, яке чітко проглядається із Верхнього ринку, є Пршеровський замок (Mузей Коменського у Пршерові), розташований у центрі міста. Це єдина історична споруда міста із круглорічним доступом туристів. Побудований, імовірно, в ХІ ст. на місці давньої фортеці. Від самого початку спорудження на важливому перетині торгових шляхів і переправи через річку Бечву замок виконував оборонну й охоронну функції. Перша згадка про замок у Пршерові належить до 1253 р., коли його безуспішно намагалися завоювати війська угорського короля Бели IV. У 1487 р. споруда − у спадковому володінні Вільяма Пернштейна, який розпочав її відновлення. Інші великі структурні зміни епохи Відродження, які відобразилися на сучасному вигляді замку, в період 1612-1615 рр. Останні власники замку погодилися використовувати будівлю як місце міського маґістрату. У 1918 р. замок був викуплений містом. У 1928-1930 рр. відбувся капітальний ремонт будівлі та розміщення колекції у міському музеї. Сьогодні в замку
знаходиться Музей імені Коменського, заснований у 1888 р. У приміщенні музею зібрані колекції рідкісних експонатів із мінералогії, ентомології та документи, пов'язані з життям і творчістю Яна Амоса Коменського. Також у підвалах замку розташовані археологічні експозиції. Нова експозиція з археології була нещодавно відкрита в семи пізньоготичних кімнатах підвалу замку Пршерова. Значні археологічні пам'ятки регіону представлені справжніми археологічними знахідками, фотографіями та тривимірними реконструкціями. Окремий розділ виставки представляє замок реконструкції чорної кухні з початку Нового часу (XVI-XVII ст.). З 1999 р. замок був поступово відновлений. Будівля є доступною для індивідуальних відвідувачів із паркуванням перед замком.
У Пршеровському передмісті, розташованому на північно-західному березі гирла Бечви, в кінці 2005 р. мешкало 5088 осіб. Урочище раніше було двома шарами лісового пагорба (Hradisko і Скалка), що зараз не існує в основному внаслідок промислового вирубування лісу. Тут є природний підземний витік мінеральної води, що починаючи з 80-х рр. ХХ ст. досі використовується мешканцями міста. Походження назви зазвичай пояснюють як "Місце міст".
Незважаючи на старовину поселення перша письмова згадка про село датується 1362 р.
Історичним орієнтиром Пршеровського передмістя з 1772 р. вважається Церква Марії Магдалини. Статуї святих Кирила і Мефодія були покладені тут у 1863 р., на честь 1000-ліття їх діяльності.

Історія поселення у цій місцевості сягає первісних часів. Ще у доісторичний період ця ділянка у передмісті Пршерова звалася Градішко. Найдавніші письмові згадки про місто належать до 1133 й 1141 рр. Король Пршемисл Отакар надав Пршерову статус «королівського» міста у 1256 р. А ще Пршеров називають містом Коменського та Благослава – найвидатніших представників християнського протестантського руху, що виник в Чехії у XV ст., ставши продовженням традицій гусистського революційного руху. Тут довгий час жив і працював (з 1614 р. очолював Латинську школу) Ян Амос Каменський. Пршеров — рідне місто композитора та піаніста Гідеона Кляйна, відомого хокеїста і хокейного тренера Мілоша Ржиги.
Культурне і громадське життя міста в ХІХ ст. успадкувало давні традиції минулого Спільноти чеських братів.

Пршеров належить до числа передових міст Моравії. Із будівництвом у 1841 р. залізничної дороги Відень—Брно, яка повязувала Пршеров зі столицею Австрійської імперії, почалося поступове відродження міста. Відкриття залізниці принесло Пршерову швидкий розвиток промисловості і сільського господарства, передусім машинобудування, конопляного виробництва, пивоваріння і т. д. До хімічній промисловості згодом приєдналися й інші ремесла: вироби зі шкіри та конструювання оптичних пристроїв.
У червні 1945 р. у Пршерові сталася трагедія, відома під назвою Пршеровский ростріл. Під час вигнання німців із Чехословаччини були вбиті 71 чоловік, 120 жінок і 74 дітей.
У даний час Пшеров є соціальним, адміністративним і культурним центром району з економікою, що розвивається на розбудову Чехії.
Домінантою міста, яке чітко проглядається із Верхнього ринку, є Пршеровський замок (Mузей Коменського у Пршерові), розташований у центрі міста. Це єдина історична споруда міста із круглорічним доступом туристів. Побудований, імовірно, в ХІ ст. на місці давньої фортеці. Від самого початку спорудження на важливому перетині торгових шляхів і переправи через річку Бечву замок виконував оборонну й охоронну функції. Перша згадка про замок у Пршерові належить до 1253 р., коли його безуспішно намагалися завоювати війська угорського короля Бели IV. У 1487 р. споруда − у спадковому володінні Вільяма Пернштейна, який розпочав її відновлення. Інші великі структурні зміни епохи Відродження, які відобразилися на сучасному вигляді замку, в період 1612-1615 рр. Останні власники замку погодилися використовувати будівлю як місце міського маґістрату. У 1918 р. замок був викуплений містом. У 1928-1930 рр. відбувся капітальний ремонт будівлі та розміщення колекції у міському музеї. Сьогодні в замку
Історичним орієнтиром Пршеровського передмістя з 1772 р. вважається Церква Марії Магдалини. Статуї святих Кирила і Мефодія були покладені тут у 1863 р., на честь 1000-ліття їх діяльності.
Пам’ятник мисливцям на мамонтів був побудований у 2006 р. Ця місцевість,
пов'язана з доісторичним полюванням мисливців на мамонтів, давно
увійшла в усьому світі до підручників з історії та археології. На рубежі
ХІХ і ХХ ст. вчені виявили тут під землею тисячі кісток мамонта з
останнього льодовикового періоду. . Всесвітньо відоме місто в кінці ХІХ
ст. в зв'язку з виведенням з табору мисливців на мамонтів від 27000 до
26000 рр тому на місці Скалка. Отримані результати демонструють інший
населений пункт, поки перша письмова згадка про який датується 1362 р.
Експерти з'ясували, що це окремий вид людського розвитку, який був
названий Homo Predmostensis.
Немає коментарів:
Дописати коментар