субота, 28 квітня 2012 р.

Тирговіште - місто-побратим Івано-Франківська

Тирговіште (Târgovişte) — місто на півдні Румунії, у Мунтенії, розташоване в передгір'ї Східних Карпат на правому березі річки Яломиця. Адміністративний центр повіту Димбовіца із населенням 73964 (2011).

Назва Тирговіште cлов'янського походження і з’явилася у середньовіччі. Первісне значення — ринок, базар. Наприклад, сербське Трговиште та болгарське Търговище.
Засноване у ХІІ ст., у період Другого Болгарського царства, місто вперше згадується у 1396 р. У середні віки Тирговіште було столицею Волоського воєводства. Наприкінці ХVII ст. інший володар Волощини Костянтин Бринкувяну переніс столицю до Бухаресту.
«Княжий двір» − це монументально-музейний комплекс пам’ятників кінця ХV початку ХVII ст., до складу яких входить і так званий княжий або панський двір, один із найбільш репрезентативних архітектурних ансамблів Волощини, що має велике художнє та історичне значення. Це по-суті музей під відкритим небом, що дає змогу побачити будівлі, середньовічні укріплення і руїни колишнього замку, поділеного на кімнати, із давніми мурами і збудованими впродовж останнього часу внаслідок численних реставраційних робіт. Так, на першому поверсі знаходилися адміністативні кімнати, а на другому жили виключно господарські сім’ї. Лише деякі господарі Волощини мали тут свою резиденцію. Біля входу зроблений перелік усіх тих, хто коли-небудь оселявся тут. Звідси й назва “Замок 33-ох господарів” – документальна фіксація румунських керівників епохи Середньовіччя: Мірча Старий, Влад Дракул, Нягоє Басараб, Петру Черчел, Міхай Хоробрий, Матей Басараб та Констянтин Бринковяну.
Археологічні колекції ілюструють об'єкти, що охоплюють усі історичні епохи, але в основному період середньовіччя. Керамічні предмети доби неоліту, предмети з виготовлені із бронзи, великі грошові скарби (ІІ і І ст. до н. е.). Тут представлені різні інструменти, зброя, декоративні диски, ужиткова кераміка, сучасної і середньовічної історії однієї з найбільш представницьких центрів культури Румунії. У музеї зберігається важлива історія, етнографія та народне мистецтво, пластики і літературних збірок історії.
Усі збережені споруди були частиною резиденції румунських князів, а також важливим чинником оборони країни. Археологічні знахідки підтверджують припущення, що, починаючи від 1386 р., періоду правління Мірчі Старого, палац, давня церква, каплиця, куртина зі слідами частоколу вже могли бути побудовані. До 1714 р., зі схвалення Османської імперії, румунські правителі частково відновили фортифікаційні споруди, реконструювали Княжий палац (1695), розбудували церкву (1699), яка була зруйнована у 1802 р. і залишилась у цьому стані до наших днів, господарські і декоративні будівлі (кам'яний павільйон у панських садах). В італійському саду, неподалік річки Яломіца, знаходився маленький зоопарк.
У північно-західній частині Княжого двору розташована основна домінанта всього ансамблю тутешніх пам’ятників – міська вежа Чиндія (Кіндія). Волоський правитель Владислав Цепеш побудував цю башту, що стала символом міста, як і її господар, більше відомий загалу під прізвиськом Дракули. У період з 1456 до 1462 рр. Тирговіште стало його резиденцією і за переказами саме тут Влад ІІІ Дракула приймав більшу частину своїх жахливих рішень. Старший брат Влада, Мірча, був закопаний тут у землю живцем, і князь Дракула прагнув помститися ворогам, безжалісно страчуючи їх.
Тут діє музей, в якому організатори постаралися створити органічний зв'язок між експозицією "Влад Цепеш-Дракула. Легенда та історична правда" й іншими археологічними пам'ятками, що знаходяться довкола вежі Чиндія.
Піднявшись на башту, можна побачити все місто, насолодитися виглядом околиць, уявляючи, що в ХV ст. цей ідилічний пейзаж був додатково «прикрашений» величезною кількістю колів із насадженими на них супротивниками жорстокого князя Влада ІІІ Дракули. Похмурими легендами й переказами про неймовірно моторошні екзекуції тодішнього володаря оповита ця місцевість.
Покинувши вежу, зайдіть до Великокняжої церкви, архітектурної пам’ятки, спорудженої наприкінці ХVI початку ХVII ст. Свідок минулих часів із бринковянським розписом, що зберігся на 90%, ця церква просто зачарує відвідувачів з першого погляду. У зовнішній частині притвору знаходиться те, що залишилось із православного церковного календаря: кожному дневі присвячено по одній іконі. В наосі знаходиться дуже цікавий елемент, а саме, балкон, завдяки якому ця церква вважається архітектурним пам’ятником. У середньовіччі жінкам та дітям заборонялося заходити сюди. Церква побудована дуже близько до палацу, щоб із господарських кімнат навпростець потрапляти на балкон, не порушуючи релігійних правил. Церковний розпис 1698 р. належить грецькому монаху Константіносу, ім’я якого згадується в трьох місцях церкви. Йдеться про того самого маляра, що прибув сюди за наказом Констянтина Бринковяну і котрий займався розписом монастиря Хорезу. Він вважається засновником румунської іконографічної школи.
Виставка «Мистецтво з колекції стилів Бринковяну" була встановлена у Княжій церкві. Аархеологічні розкопки виявили цікаву фортифікацію і дім "Паркалаб" (високопоставленої особи при княжому дворі) та інші залишки будівель другої половини ХІV ст., перед початком правлінням Мірчі Старого, в даний час частково представлені в музейному комплексі. Поряд із Княжим двором відвідувачі можуть ознайомитися із давньою житловою забудовою, військовими укріпленнями, присадибними ділянками духовенства і княжими садами.
До цього архітектурного ансамблю Княжого двору належить також боярська церква “Святої п’ятниці", яка знаходиться на подвір'ї слуг. Храм побудували господарі Волощини наприкінці ХV ст., князь Влад ІV Монах із дружиною Смарандою. Місце поклоніння було обране відповідно до плану у витягнутій формі, із ганком, притвором, нефом та олтарем. Ганок дуже схожий до ганку Княжої церкви. 
Тепер це діюча парафіяльна церква. Таким чином, її можна відвідувати лише у вільні години від проведення святої літургії.”
Біля виходу зі старого Княжого двору, спустившись головною алеєю, ліворуч на відстані близько 50 м один від одного, бачимо ряд міських музейних установ – історичний, мистецький та румунської поліції. Якщо головна постійно діюча виставка Історичного музею містить експонати від епохи палеоліту і до 1918 р., то Музей мистецтва пропонує короткотермінові виставки, релігійний живопис, декоративне, модерне й сучасне мистецтво, що належить таким авторам, як: Ніколає Грігореску, Ніколає Тоніці, Саві Генцію, Йоану Андронеску, Теодору Палладі, Камілу Ресу. Музей румунської поліції – це єдиний такого роду музей у Румунії, у якому представлено його відвідувачам історію й форми поліції протягом часу. Всі ці три музеї можна відвідати з 9:00 до 15:00.
У центрі міста знаходяться ресторани, паби й різні клуби в меню яких найкращі страви румунської традиційної кухні та найкращі сорти вина.
У грудні 1989 р. Тирговіште було місцем арешту та страти диктатора Ніколае Чаушеску та його дружини Олени.
Виробництво високоякісної сталі, машинобудування (верстати, нафтоустаткування, електротехніка), хімічна, деревообробна, харчова промисловість.
 












        


Немає коментарів:

Дописати коментар