Зелена Ґура (Zielona Góra) — місто західної Польщі, на перехресті історичного шляху Вроцлав–Щецин, розташоване у Любуському воєводстві, в долині річки Одра.
Вчені припускають, що люди оселялися на території сучасного міста ще у часи правління польського князя Мєшка І (962-992). Найдавніше поселення Зеленої Ґури мало сільськогосподарський характер і пізніше набуває торговельного впливу відносно шляхів із Познані у Жагань чи Лужицю. Перші письмові свідчення про це слов’янське поселення датовані 1222 і 1302 рр.
Вчені припускають, що люди оселялися на території сучасного міста ще у часи правління польського князя Мєшка І (962-992). Найдавніше поселення Зеленої Ґури мало сільськогосподарський характер і пізніше набуває торговельного впливу відносно шляхів із Познані у Жагань чи Лужицю. Перші письмові свідчення про це слов’янське поселення датовані 1222 і 1302 рр.
Історія міста, що виростало з невеличкого села, пов’язана із Глогівським князівством, що належало династії сілезських П’ястів. Десь у 1323 р. поселення, що лежало у невеликій мальовничій долині отримало статус міста. Такий крок глогівсько-жаганського князя Генріха ІV був зумовлений прибуттям у місто у другій половині ХІІІ ст. німецьких переселенців. У ХІV ст. кількість населення міської громади становила 1000 чоловік.
У часи гуситських війн (1430-ті рр.) довкола міста були встановлені захисні стіни, які, внаслідок розростання міста, треба було розібрати. На сьогодні залишилися тільки невеличкі ділянки фортечних мурів.
Перший герб Зеленої Ґури був створений у 1421 р. Одним із характерних символів, що репрезентували місто з ХІV ст. була виноградна лоза. У різних публікаціях Зелена Ґура зветься винним містом або містом Бахуса. Вочевидь традиція виноробства запозичена ще у часи, коли виноградниками обсаджували міські монастирі (ХІІ ст.). Перші письмові свідчення про місцеві виноградники належать до 1314 р. Передвісниками сучасних виноробів були заможні містяни, звичка яких весело й пишно відзначати великі врожаї винограду, з 1852 р. започаткувала щорічні паради в рамках святкування днів виноградарства.
З плином часу виробництво вина в цьому районі скорочувалася, що було пов'язано зі зміною клімату. В даний час вино тут більше не виробляється, остання фабрика закрилася на початку 90-х рр. ХХ ст. Зараз залишки виноградників збереглися тільки у Винному парку, що оточує Пальмову оранжерею. Кожного вересня цілий тиждень у Зеленій Ґурі організовуються різноманітні презентації, проходять спортивні і торгові заходи. В цей час у Винний Град приїжджають численні гості з Польщі та з-за кордону. Також притоку туристів у це красиве старовинне місто сприяють музичні фестивалі, що регулярно проводяться тут.
Центральні райони сучасної Зеленої Ґури цікаві кам’яною забудовою ХІХ ст., якої у центральній частині міста залишилося досить багато. Але більшість будинків Старого міста було побудовано у ХХ ст., переважно в еклектичному стилі.
Перший герб Зеленої Ґури був створений у 1421 р. Одним із характерних символів, що репрезентували місто з ХІV ст. була виноградна лоза. У різних публікаціях Зелена Ґура зветься винним містом або містом Бахуса. Вочевидь традиція виноробства запозичена ще у часи, коли виноградниками обсаджували міські монастирі (ХІІ ст.). Перші письмові свідчення про місцеві виноградники належать до 1314 р. Передвісниками сучасних виноробів були заможні містяни, звичка яких весело й пишно відзначати великі врожаї винограду, з 1852 р. започаткувала щорічні паради в рамках святкування днів виноградарства.
З плином часу виробництво вина в цьому районі скорочувалася, що було пов'язано зі зміною клімату. В даний час вино тут більше не виробляється, остання фабрика закрилася на початку 90-х рр. ХХ ст. Зараз залишки виноградників збереглися тільки у Винному парку, що оточує Пальмову оранжерею. Кожного вересня цілий тиждень у Зеленій Ґурі організовуються різноманітні презентації, проходять спортивні і торгові заходи. В цей час у Винний Град приїжджають численні гості з Польщі та з-за кордону. Також притоку туристів у це красиве старовинне місто сприяють музичні фестивалі, що регулярно проводяться тут.
Центральні райони сучасної Зеленої Ґури цікаві кам’яною забудовою ХІХ ст., якої у центральній частині міста залишилося досить багато. Але більшість будинків Старого міста було побудовано у ХХ ст., переважно в еклектичному стилі.
Ратуша на Ринковій площі. 
Історичним центром більшості польських міст є ринкова площа зі старовинною ратушею. Характерна багатоквартирна забудова ХІХ ст. у Старому Місті визначає архітектурний ансамбль, як площі навколо ратуші другої половини ХV ст, так і довколишніх вулиць. Тут зберігається ще попереднє планування ХVIII ст. Прямокутна у плані Ринкова площа охоплює 60 на 160 метрів території. ЗеленоҐурівські квіткарки мають особливу симпатію до цього місця. Влітку у довколишніх ресторанах і пабах починають діяти відкриті майданчики із пивними барами. У центрі Старого Міста знаходиться будівля ратуші, яка спочатку була дерев’яною і пізніше кілька разів перебудовувалася. У ХVIII-XIX ст. до ратуші прибудували нові флігелі. Триярусний шолом у бароковому стилі вивершує вежу, висота якої дорівнює 54 метри. У приміщенні ратуші знаходяться офіс реєстрації, зал засідань міської Ради і палата піонерів Зеленої Ґури.
Історичним центром більшості польських міст є ринкова площа зі старовинною ратушею. Характерна багатоквартирна забудова ХІХ ст. у Старому Місті визначає архітектурний ансамбль, як площі навколо ратуші другої половини ХV ст, так і довколишніх вулиць. Тут зберігається ще попереднє планування ХVIII ст. Прямокутна у плані Ринкова площа охоплює 60 на 160 метрів території. ЗеленоҐурівські квіткарки мають особливу симпатію до цього місця. Влітку у довколишніх ресторанах і пабах починають діяти відкриті майданчики із пивними барами. У центрі Старого Міста знаходиться будівля ратуші, яка спочатку була дерев’яною і пізніше кілька разів перебудовувалася. У ХVIII-XIX ст. до ратуші прибудували нові флігелі. Триярусний шолом у бароковому стилі вивершує вежу, висота якої дорівнює 54 метри. У приміщенні ратуші знаходяться офіс реєстрації, зал засідань міської Ради і палата піонерів Зеленої Ґури.
На Кравецькій вулиці стоїть 
барокова Вежа Голоду, раніше відома під назвою Лазничної Вежі, збудованої 1487 р. Раніше ця споруда була частиною системи міських оборонних споруд і слугувала в’їзними воротами давнього міста, а пізніше – в’язницею, набувши своєї теперішньої назви «Wieza Glodowa». Це найвиразніша пам’ятка Зеленої Ґури, справжня туристична приваба, що має також і практичне застосування. Місцина, яка оточує вежу звалася Ринком лісоматеріалів (тепер Деревна вулиця) тісно повязана із судовими процесами над відьмацтвом ХVІ ст.
Подорожуючи містом, можна натрапити на унікальні будівлі виноградарів, побудовані у ХІХ ст. Один із таких будинків розташований на найвищому пагорбі Зеленої Ґури, звів промисловець Август Гемплер. У 1956 р. до будівлі був приєднаний скляний павільйон, щоб примістити екзотичні рослини, а згодом тут був відкритий і новий ресторан.
барокова Вежа Голоду, раніше відома під назвою Лазничної Вежі, збудованої 1487 р. Раніше ця споруда була частиною системи міських оборонних споруд і слугувала в’їзними воротами давнього міста, а пізніше – в’язницею, набувши своєї теперішньої назви «Wieza Glodowa». Це найвиразніша пам’ятка Зеленої Ґури, справжня туристична приваба, що має також і практичне застосування. Місцина, яка оточує вежу звалася Ринком лісоматеріалів (тепер Деревна вулиця) тісно повязана із судовими процесами над відьмацтвом ХVІ ст. Подорожуючи містом, можна натрапити на унікальні будівлі виноградарів, побудовані у ХІХ ст. Один із таких будинків розташований на найвищому пагорбі Зеленої Ґури, звів промисловець Август Гемплер. У 1956 р. до будівлі був приєднаний скляний павільйон, щоб примістити екзотичні рослини, а згодом тут був відкритий і новий ресторан.
Обов’язково відвідайте музей Любуської землі, що знаходиться у приміщенні колишньої управи, збудованої у 1890 р. Тут розташований єдиний у Польщі відділ, у якому виставляється спеціальний інвентар і посуд для вина. Експонати із фондів музею складають більш ніж 16000 екземплярів, повязаних із історією, археологією, етнографією та мистецтво Любуського воєводства.
Варто оглянути справді красиві старовинні церкви міста. Найдавніше існуючою пам'яткою сакрального мистецтва у Зеленій Ґурі є катедральний собор Св. Ядвіги. Споруда була присвячена баварській княгині Ядвизі Сілезькій, родоначальниці династії сілезьких Пястів. Побудований у 1272-1294 рр., у пізньоготичному стилі, костел неодноразово реконструювався. У 1832 р. до нього долучили башту у стилі класицизму, яку спорудили замість старої, що завалилася у 1776 р. Оглядаючи інтер’єр собору, варто звернути увагу на алтарі, готичні скульптури і бароковий орган.
Костел Ченстоховської Матері Божої, побудований в 1746-1748 рр., був колись євангельською церквою. Як будівля із грецьким хрестом у плані, вона являє собою дерев’яно-цегляну конструкцію. Інтер’єр споруди, присвячений імені покровительки Польщі, цікавий своїм стильовим різноманіттям. Алтар виконаний у стилі пізнього бароко, амвон, насичений декоративними орнаментами – у стилі рококо. У головному алтарі храму знаходиться копія ікони Ченстоховської Матері Божої.
З вежі перед ратушею можна почути гімни, а позаду церкви знаходиться Площа Великопольського повстання, залишки древніх стін міста (був час, коли передбачуваний відьми були спалені там), і будівлю зеленогурівської філармонії.
Оригінальний будинок Пальм − один із найвизначніших міських будівель Зеленої Ґури. Під дахом ресторану нині налічується понад 200 видів рослин, серед яких − 120 тропічних. Будинок Пальм, оточений насадженнями виноградної лози, яскраво свідчить про усталені традиції виноробства у місті.
Однією з найцікавіших визначних пам'яток міста є 800-річний тис поблизу вулиці Коперника, живий свідок історії міста. Йому вдалося прожити таке довге життя, незважаючи на мінливу міську архітектуру, завдяки указу короля Владислава Ягайла від 1423 року, згідно з яким тиси стали охоронятися державою.
Краса околиць Зеленої Ґури припаде до вподоби любителям відпочинку на природі. Саме місто розташоване на лісистих пагорбах, а Любуське воєводство, славиться своїми найбільшими у Польщі лісами і більш ніж 700 чистими озерами. У передмісті Зеленої Ґури, в селі Охле, знаходиться етнографічний музей-заповідник під відкритим небом, цікавий регіональними об'єктами сільського будівництва й справжньою виноробною вежею.
Немає коментарів:
Дописати коментар