Хшанув - місто-побратим Івано-Франківська

Хша́нув (Chrzanów) – повітове місто в південній частині Польщі, розташоване над рікою Хехло (лівою притокою Вісли), на заході Малопольського воєводства. 

Дату заснування Хшанува встановити майже неможливо. За легендою назва міста походить від його засновника Хшана. Невідомо також, чи існували колись у межах міста дерев’яні фортечні мури. Можливо, згодом давня фортеця переросла у фортечне місто. Проте найраніші документи, датовані 1178 р., підтверджують існування поселень на території сучасного Хшанува.

У 1241 р. дерев’яна твердиня була зруйнована і спалена монгольською ордою, що вступила на територію Польщі зі сходу. Збереглися письмові свідчення про існування тут резиденції каштеляна також і в 1287 р.

Як місто середньовічного походження Хшанув отримав міські права ще у ХІV ст. Однак королівський привілей на впровадження МаҐдебурзького права був уведений значно пізніше, що й підтверджує документ, підписаний тодішнім власником міста Петром Лігензою, датований 1500 р.

Давньопольський Хшанув був відкритим містом, що постійно зростало у кількості населення. У середині ХV ст. тут проживало 430 мешканів, а в ХVІІ ст. – вже 650. Місто славилося розвитком багатьох ремесел, торгівлею худобою і цінними металами (переважно – рудою, оловом, цинком та залізом). Важливу роль міста в торгівлі оловом підтверджує, утворена від назви міста, одиниця визначення ваги цього цінного металу – центнер хшанувської ваги. Також у Хшануві створювалися відомі бернардинські сукна і берлінська лазур.
ХVІІ ст. для мешканців міста було позначене господарською кризою, пов’язаною із військовими діями, епідеміями та пожежами. Місто переходило від однієї влади до іншої – шведської (1655-1657 рр.), австрійської (1657 р.), піддавалося нападам румунських і польських військ. Лише друга половина ХVІІІ ст. принесла деякий розквіт міському господарству. Під час польсько-російської війни місто пережило періоди окупації російськими (1792-1793 рр.) і пруськими військами (1793-1795 рр.). У 1795 р., слідом за третім поділом Польсько-Литовського князівства, Хшанув приєднали до Галичини, що перебувала у складі імперії Габсбургів.

У 1809 р., в результаті війни між Австрією і Варшавським герцовством Хшанув, як частина західної Галичини, був доданий до Варшавського герцовства. Впродовж цього періоду неодноразово змінювалися і власники міста.

Внаслідок війни була знищена найдавніша забудова Хшанува: міська ратуша і синагоги. Більшість уцілілих місцевих пам’яток належать до ХХ ст., і лише деякі – добі пізнього середньовіччя.

Церква Св. Миколая була, ймовірно, побудована на межі ХІІІ-ХІV ст., судячи із першої письмової згадки 1325-1328 рр. про діючу тут церкву. З моменту її спорудження і до 1640 р. поселення перебувало у власності родини Лігензи. Ще на початку ХV ст. при церкві діяла перша місцева парафіяльна школа. Остаточний архітектурний вигляд релігійної споруди із поетапним додаванням певних елементів все-таки сформувався у ХV ст. На жаль, тогочасна будівля церкви вистояла тільки до 1912 р. Поруч із церквою у 1641 р. звели окрему дзвіницю. Отже, сучасна церква святого Миколая була споруджена в результаті великої реконструкції 1912-1914 рр. Внутрішнє оздоблення церкви утворюють декілька цікавих вівтарів зі старими картинами, красиві вітражі 1914 р., великі люстри 30-х ХХ ст. й багато інших цікавих історичних об'єктів. 

Левенфельдський мавзолей побудований в 1898-1900 рр. у неокласичному стилі. За задумом архітектора Теодора Taловського із Кракова, ця хрещата у плані каплиця, повинна була слугувати за родинну усипальницю Левенфельдів, своєрідний мавзолей останніх власників Хшанува. 

Ринкова площа із найдавнішою забудовою кінця ХVІІІ початку ХІХ ст. Мабуть, найцікавішим вважається двоповерховий будинок № 13 (раніше № 22), у стилі модерн 1905-1907 рр. Фасад будівлі складають глазуровані цеглини, пишно прикрашені різноманітними орнаментами (в основному листям каштанів). Площу востаннє реконструювали під час відновлювальних робіт 2004-2005 рр.

Пам'ятник Перемоги і Свободи на площі Тисячоліття (інша місцева назва "Орел"), споруджений місцевим скульптором Маріаном Koнарським у 1971 р. в пам'ять містян Хшанува, що полягли під час Другої світової війни.

У колишньому зерносховищі замку ХVІ ст., розташовувався спочатку міський музей Хшанува, тепер Музей ім. Ірени та Мечислава Мазараків. Будівля була частиною садиби колишніх власників міста (так званого замку Левенфельдів), їх родинною резиденцією. З 1960 р. у будинку експонуються колекції музею Хшанува, включно із родинними сувенірами Левенфельдів. У музеї є цікаві краєзнавчі колекції, розподілені на декілька секцій. На честь спонсорів музею його було перейменовано.

Церква Св. Яна Хрестителя в мікрорайоні Кощелець, ймовірно, побудована у ХІV ст. у готичному стилі, й зберігалася такою до 1843-1845 рр., коли було прийняте рішення про генеральну реконструкцію споруди у зв'язку з її вельми плачевним станом. Серед інших цікавинок церковного інтерєру – високий вівтар ХІХ ст. і епітафія із чорного дембніківського мармуру колишніх власників Кощелець. Епітафія перед останньою реставрацією була на стіні пресвітерії. Церква має розкішно оздоблений дзвін 1484 р.

Будинок кредитного товариства (1895 р.) на Генрі авеню вирізняється багатьма еклектичними деталями, включаючи два під'їзди із колонними портиками, які надають усій структурі більшої краси і довершеності.

Єврейське кладовище (бл. 1763 р.) належить до найдавнішого у місті, судячи із надгробків початку ХІХ і ХХ ст. Спочатку воно складалося з двох кладовищ, маленького (зруйнованого німцями в 1941 р.) і великого, яке збереглося до наших днів (невелика частина того цвинтаря була зруйнована німцями під час ІІ Світової війни).

Єврейська синагога ХІХ ст., що знаходиться за адресою − вул. 3-го травня, 9, − була також місцем ритуальної бійні. Після ліквідації гітлерівцями функції релігійно-ритуальної споруди у час ІІ Світової війни, будинок перебудували і на даний час перетворили на торгову палату.