Поріднені зв'язки Новосольського повіту з Івано-Франківськом -

Новосольський повіт (Рowiat Nowosolski) – повіт у Польщі, на території Любуського воєводства. Адміністративний центр і найбільше повітове місто Нова-Суль розташоване за 22 км у південно-західному напрямку від Зельоної Ґури. Нова-Суль є одним із великих промислових осередків на заході Польщі. Тут знаходиться багато підприємств будівельної, електротехнічної, машинобудівної, металообробної промисловості та інших галузей.

Пршеров - місто-побратим Івано-Франківська

Пршеров (Přerov) — важливий залізничний вузол в історичній області Моравія на сході Чеської Республіки. Місто Пршеров розташоване на річці Бечва, в області Гана, за 22 км від Оломоуца – центру Оломоуцького краю. Населення — 46897 (2009). Площа міста складає 5848 гектарiв.

Кошалін - місто-побратим Івано-Франківська

Кошалін (Koszalin) — найбільше місто Середнього Помор’я у північно-західній Польщі. Друге за населенням (107886 мешканців) повітове місто знаходиться за 12 км від Балтійського моря у Західнопоморському воєводстві, що утворилося внаслідок адміністративної реформи 1999 р., об'єднавши колишні Щецинське та Кошалінське воєводства (1950-1998), а також частини колишніх Гожовського, Пільського, Слупського воєводств. Ліси та парки займають майже половину території міста.

До 350-літнього ювілею ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

Історія Івано-Франківська, найбільшого культурного та економічного центру Івано-Франківської області, налічує понад три з половиною сторіччя. Цей хронологічний період невеликий у порівнянні з іншими літописними містами Прикарпаття, але досить насичений цікавими подіями.

Місто, що дихає історією у межиріччі двох Бистриць, на початку свого виникнення було відоме, як Станиславів – військове укріплення давнього галицького маґнатського роду, торговий, ремісничий і культурно-освітній центр. Пізніше як Станіслав – окружний, повітовий, воєводський центр, столиця Покуття.

Свідниця - місто-побратим Івано-Франківська

Сві́дниця (Świdnica) — місто у південно-західній частині Польщі, що належить до Нижньосілезького воєводства. Центр ґміни і Свідницького повіту, важливий дорожній і залізничний вузол. У період 1975-1999 рр. місто входило до Валбжиського воєводства. Кількість населення 60674 мешканців (2004 р.). Місто розташоване на ріці Бистшиця, біля підніжжя Судетських гір, на Свідницькій рівнині. 

Люблін - місто-побратим Івано-Франківська

Люблін (Lublin) – місто в Польщі розташоване на Люблінському Пагорбі, поруч із Бистшицею, лівою притокою Вепжа. У Любліні в Бистшицю впадають дві річечки – Чернеюфка і Чехуфка. Площа міста складає 147,5 км ². Населення – 348450 жителів (2010 р.).  Адміністративний центр Люблінського воєводства є великим промисловим і торговельним центром Східної Польщі. З огляду на велику кількість історичних пам'яток, спортивно-оздоровчих об'єктів та готельну базу місто також визнається як важливий туристичний центр.

Єлґава - місто-побратим Івано-Франківська

Єлґава (Jelgava) — місто в Латвії, на берегах ріки Лієлупе, за 41 км у південно-західному напрямку від Риги. Найбільше місто історичного регіону Земгале.

Тракай - місто-побратим Івано-Франківська

Тракай (Trakai) — повітовий центр Литви, розташований за 30 км на захід від столиці Вільнюса. Це старовинне курортне й мальовниче місто лежить поміж сотень тракайських озер й оточене ними з усіх боків. Щоб зберегти це історичне надбання, прекрасну природу довколишніх лісів і лугів, був створений єдиний у Литві державний ландшафтний заказник − Тракайський національний-історичний парк. У Тракаї, що буквально стоїть на воді, красується єдиний у Східній Європі замок на острові, який славиться тим, що ворогам ніколи не вдавалося захопити його.

Дільниця Охота - місто-побратим Івано-Франківська

Дільниця Охота (Dzielnica Ochota) – один із 18-ти районів столичного міста Варшави у Польщі. Дільниця Охота розташована у південній частині передмістя і належить до Мазовецького воєводства. Районні управи як окремі структурні урядові підрозділи є органами виконавчої влади, що детально обумовлються у Статуті міста Варшавської міської ради.

Тирговіште - місто-побратим Івано-Франківська

Тирговіште (Târgovişte) — місто на півдні Румунії, у Мунтенії, розташоване в передгір'ї Східних Карпат на правому березі річки Яломиця. Адміністративний центр повіту Димбовіца із населенням 73964 (2011).

Ополе - місто-побратим Івано-Франківська

Ополе (Opole) – повітове місто на південному заході Польщі, столиця Опольського воєводства. Одне із найстаріших міст знаходиться в історичній області Верхня Сілезія і від середньовіччя до початку XX ст. було її столицею. Як столиця опольського воєводства є містом середньої величини, в якому проживає 125710 мешканців (2010 р.). Територія міста складає 96 км 2. Місто розташоване на річці Одра, в південно-західній частині Польщі, на Шльонській рівнині. Оточує Ополе типова сільськогосподарська рівнинна територія.

Ньїредьгаза - місто-побратим Івано-Франківська

Ньїредьгаза (Nyíregyháza) — місто в над-регіоні Північний Великий Альфельд, важливий адміністративний центр медьє (області) Саболч-Сатмар-Береґ, центр кістерсегу (району) Ньїредьгаза. Населення міста складає 118000 осіб.

Брест - місто-побратим Івано-Франківська

Бре́ст (Бере́стя, колишній Бре́ст-Лито́вськ) — місто на південному заході Білорусі, адміністративний центр Берестейської області і Берестейського району. Розташований поряд з державним кордоном із Польщею, де ріка Мухавець впадає у Західний Буг. Колишній прикордонний форпост є водночас одним із найважливіших сучасних транспортних вузлів Білорусі.

Томашів-Мазовецький - місто-побратим Івано-Франківська

Тома́шів-Мазове́цький (Tomaszów Mazowiecki) — місто і ґміна в центральній частині Польщі, у Бялобжезькій Долині на берегах річок Пилиця, Волбурка і Чорна Бєліна, поруч із Сулейовською затокою. Шостий за величиною і четвертий за населенням адміністративний центр Томашівського повіту Лодзького воєводства. Томашів-Мазовецький розташований на межі двох історико-культурних р女онів: на лівому боці річки Пилиці знаходиться Мазовія, а праворуч − Малопольща.

Сургут - місто-побратим Івано-Франківська

 Cургу́т (Сургу́т) — місто в Уральському федеральному окрузі Росії, адміністративний центр Сургутського району Ханти-Мансійського автономного округу.
Одна із найбільших залізничних станцій і важливий вузол автодоріг, річковий порт на правому березі Обі.

Орадея - місто-побратим Івано-Франківська

 

Орадея (Oradea) — місто на північному заході Румунії, центр повіту Біхор. Розташоване у регіоні Крішані, на річці Муреш, поблизу кордону з Угорщиною.

Серпухов - місто-побратим Івано-Франківська

Сєрпухов (Серпухов) − місто у Росії, розташоване у південній частині Москворецько-Окської рівнини, на берегах ріки Нари. Адміністративний центр Сєрпуховського району обласного підпорядкування, муніципальне утворення "Міський округ Серпухов". Населення - 123100 осіб (2010 р.) Цей районний центр пролягає через лінію Москва – Харків й автомагістраль (Москва − Сімферополь), за 99 км на південь від Москви.

Рибник - місто-побратим Івано-Франківська

Тома́шів-Мазове́цький (Tomaszów Mazowiecki) — місто і ґміна в центральній частині Польщі, у Бялобжезькій Долині на берегах річок Пилиця, Волбурка і Чорна Бєліна, поруч із Сулейовською затокою. Шостий за величиною і четвертий за населенням адміністративний центр Томашівського повіту Лодзького воєводства. Томашів-Мазовецький розташований на межі двох історико-культурних р女онів: на лівому боці річки Пилиці знаходиться Мазовія, а праворуч − Малопольща.

Зелена Ґура - місто-побратим Івано-Франківська

Зелена Ґура (Zielona Góra) — місто західної Польщі, на перехресті історичного шляху Вроцлав–Щецин, розташоване у Любуському воєводстві, в долині річки Одра.
Вчені припускають, що люди оселялися на території сучасного міста ще у часи правління польського князя Мєшка І (962-992). Найдавніше поселення Зеленої Ґури мало сільськогосподарський характер і пізніше набуває торговельного впливу відносно шляхів із Познані у Жагань чи Лужицю. Перші письмові свідчення про це слов’янське поселення датовані 1222 і 1302 рр. 

Хшанув - місто-побратим Івано-Франківська

Хша́нув (Chrzanów) – повітове місто в південній частині Польщі, розташоване над рікою Хехло (лівою притокою Вісли), на заході Малопольського воєводства. 

Дату заснування Хшанува встановити майже неможливо. За легендою назва міста походить від його засновника Хшана. Невідомо також, чи існували колись у межах міста дерев’яні фортечні мури. Можливо, згодом давня фортеця переросла у фортечне місто. Проте найраніші документи, датовані 1178 р., підтверджують існування поселень на території сучасного Хшанува.

У 1241 р. дерев’яна твердиня була зруйнована і спалена монгольською ордою, що вступила на територію Польщі зі сходу. Збереглися письмові свідчення про існування тут резиденції каштеляна також і в 1287 р.

Як місто середньовічного походження Хшанув отримав міські права ще у ХІV ст. Однак королівський привілей на впровадження МаҐдебурзького права був уведений значно пізніше, що й підтверджує документ, підписаний тодішнім власником міста Петром Лігензою, датований 1500 р.

Давньопольський Хшанув був відкритим містом, що постійно зростало у кількості населення. У середині ХV ст. тут проживало 430 мешканів, а в ХVІІ ст. – вже 650. Місто славилося розвитком багатьох ремесел, торгівлею худобою і цінними металами (переважно – рудою, оловом, цинком та залізом). Важливу роль міста в торгівлі оловом підтверджує, утворена від назви міста, одиниця визначення ваги цього цінного металу – центнер хшанувської ваги. Також у Хшануві створювалися відомі бернардинські сукна і берлінська лазур.
ХVІІ ст. для мешканців міста було позначене господарською кризою, пов’язаною із військовими діями, епідеміями та пожежами. Місто переходило від однієї влади до іншої – шведської (1655-1657 рр.), австрійської (1657 р.), піддавалося нападам румунських і польських військ. Лише друга половина ХVІІІ ст. принесла деякий розквіт міському господарству. Під час польсько-російської війни місто пережило періоди окупації російськими (1792-1793 рр.) і пруськими військами (1793-1795 рр.). У 1795 р., слідом за третім поділом Польсько-Литовського князівства, Хшанув приєднали до Галичини, що перебувала у складі імперії Габсбургів.

У 1809 р., в результаті війни між Австрією і Варшавським герцовством Хшанув, як частина західної Галичини, був доданий до Варшавського герцовства. Впродовж цього періоду неодноразово змінювалися і власники міста.

Внаслідок війни була знищена найдавніша забудова Хшанува: міська ратуша і синагоги. Більшість уцілілих місцевих пам’яток належать до ХХ ст., і лише деякі – добі пізнього середньовіччя.

Церква Св. Миколая була, ймовірно, побудована на межі ХІІІ-ХІV ст., судячи із першої письмової згадки 1325-1328 рр. про діючу тут церкву. З моменту її спорудження і до 1640 р. поселення перебувало у власності родини Лігензи. Ще на початку ХV ст. при церкві діяла перша місцева парафіяльна школа. Остаточний архітектурний вигляд релігійної споруди із поетапним додаванням певних елементів все-таки сформувався у ХV ст. На жаль, тогочасна будівля церкви вистояла тільки до 1912 р. Поруч із церквою у 1641 р. звели окрему дзвіницю. Отже, сучасна церква святого Миколая була споруджена в результаті великої реконструкції 1912-1914 рр. Внутрішнє оздоблення церкви утворюють декілька цікавих вівтарів зі старими картинами, красиві вітражі 1914 р., великі люстри 30-х ХХ ст. й багато інших цікавих історичних об'єктів. 

Левенфельдський мавзолей побудований в 1898-1900 рр. у неокласичному стилі. За задумом архітектора Теодора Taловського із Кракова, ця хрещата у плані каплиця, повинна була слугувати за родинну усипальницю Левенфельдів, своєрідний мавзолей останніх власників Хшанува. 

Ринкова площа із найдавнішою забудовою кінця ХVІІІ початку ХІХ ст. Мабуть, найцікавішим вважається двоповерховий будинок № 13 (раніше № 22), у стилі модерн 1905-1907 рр. Фасад будівлі складають глазуровані цеглини, пишно прикрашені різноманітними орнаментами (в основному листям каштанів). Площу востаннє реконструювали під час відновлювальних робіт 2004-2005 рр.

Пам'ятник Перемоги і Свободи на площі Тисячоліття (інша місцева назва "Орел"), споруджений місцевим скульптором Маріаном Koнарським у 1971 р. в пам'ять містян Хшанува, що полягли під час Другої світової війни.

У колишньому зерносховищі замку ХVІ ст., розташовувався спочатку міський музей Хшанува, тепер Музей ім. Ірени та Мечислава Мазараків. Будівля була частиною садиби колишніх власників міста (так званого замку Левенфельдів), їх родинною резиденцією. З 1960 р. у будинку експонуються колекції музею Хшанува, включно із родинними сувенірами Левенфельдів. У музеї є цікаві краєзнавчі колекції, розподілені на декілька секцій. На честь спонсорів музею його було перейменовано.

Церква Св. Яна Хрестителя в мікрорайоні Кощелець, ймовірно, побудована у ХІV ст. у готичному стилі, й зберігалася такою до 1843-1845 рр., коли було прийняте рішення про генеральну реконструкцію споруди у зв'язку з її вельми плачевним станом. Серед інших цікавинок церковного інтерєру – високий вівтар ХІХ ст. і епітафія із чорного дембніківського мармуру колишніх власників Кощелець. Епітафія перед останньою реставрацією була на стіні пресвітерії. Церква має розкішно оздоблений дзвін 1484 р.

Будинок кредитного товариства (1895 р.) на Генрі авеню вирізняється багатьма еклектичними деталями, включаючи два під'їзди із колонними портиками, які надають усій структурі більшої краси і довершеності.

Єврейське кладовище (бл. 1763 р.) належить до найдавнішого у місті, судячи із надгробків початку ХІХ і ХХ ст. Спочатку воно складалося з двох кладовищ, маленького (зруйнованого німцями в 1941 р.) і великого, яке збереглося до наших днів (невелика частина того цвинтаря була зруйнована німцями під час ІІ Світової війни).

Єврейська синагога ХІХ ст., що знаходиться за адресою − вул. 3-го травня, 9, − була також місцем ритуальної бійні. Після ліквідації гітлерівцями функції релігійно-ритуальної споруди у час ІІ Світової війни, будинок перебудували і на даний час перетворили на торгову палату.

Ряшів - місто-побратим Івано-Франківська

Ря́шів (Rzeszów) — місто розташоване на берегах річки Віслок, у центральній частині Сандомерської низовини південно-східної Польщі. Великий економічний, науковий і культурний центр, у якому зосереджені промислові підприємства із виготовлення авіадвигунів, побутової електротехніки, продуктів харчування, ліків, одягу, а також культурно-освітні установи (вузи, театри, музей, філармонія). Як адміністративний центр Підкарпатського воєводства це повітове місто виступає важливим транспортним вузлом, де є міжнародний аеропорт, зосереджені головні управління крупних компаній, іноземні консульства, а поблизу здійснюється видобуток природного газу.

Бая-Маре - місто-побратим Івано-Франківська

  Ба́я-Ма́ре або Ба́йя-Ма́ре (Baia Mare) – один із найстаріших населенних пунктів Румунії. Це місто розташоване у північній частині країни, за 70 км від кордону з Угорщиною і за 50 км від українського кордону. Найбільше за площею місто країни, локалізоване у Трансильванії, є адміністративним центром жудця Марамуреш.

Конкурс „Я створюю книгу”

Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Франка за сприяння Гете-Інституту в Україні оголошує конкурс „Я створюю книгу”.

   Умови конкурсу : Тема конкурсу „Німеччина для мене – це ...”. Отже, головна вимога – зв΄язок книги  з Німеччиною. Все інше – справа творчості та фантазії учасників. Бажаючим взяти участь у конкурсі надається макет книги з порожніми сторінками (формат книги – 12 х 12 см, кількість сторінок – 12).
   Конкурс триватиме з 15 березня до 30 квітня 2012 року. Нагородження відбудеться  25 травня. Переможці отримають від Гете-Інституту призи за 1-ше місце (напр., сумку або словник), за 2-ге місце (напр., чашку або маленький словник), за 3-є місце (напр., бейсболку або маленький словничок) і невеличкі подарунки (ручки, значки) для інших учасників.
   До участі в конкурсі запрошуються всі бажаючі.
Поспішайте! Кількість макетів обмежена.
   Макети книг можна отримати за адресою : вул. Незалежності, 46
   Детальніша інформація  за телефоном  : 3-24-40
   Е-мail :  woaivfr@gmail.com

клуб англійської розмовної мови

Щочетверга у відділі літератури іноземними мовами ІФОУНБ ім. І. Франка (вул. Незалежності, 46) відбувається клуб розмовної англійської мови за участі волонтерів Корпусу Миру. Запрошуємо всіх бажаючих, хто хоче поспілкуватись англійською мовою або вдосконалити свої знання.